Наукова бібліотека Запорізького державного медичного університету

На головну сторінку сайту

Спрощенний режим

E-бібліотека навчальних матеріалів

Бази даних

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ- результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог бібліотеки ЗДМФУ

Каталог онлайн курсів на платформі edX

Публікації співробітників ЗДМФУ

Картотека авторефератів дисертацій

Картотека іноземної літератури

Картотека законодавчих документів

Картотека рідкісних видань

Фонд електронних документів

Каталог WEB - ресурсів

Ресурси порталу Springer Link (доступ через IP-адреси ЗДМУ)

Заочно-дистанційне навчання

Полнотекстовая

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ХУ6/2011/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 21
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-21

К 75-летию Рахмана Кулиевича Тащиева [Текст] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 5 . - ISSN 1818-5398

Дод.точки доступу:
Тащиев, Рахман Кулиевич \о нем\
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Заводовський, Є. С.
Нормативи/рекомендації міжнародного товариства з перитонеального діалізу. Інфекції, пов'язані з перитонеальним діалізом [Текст] / Є. С. Заводовський, І. І. Теслюк, В. Г. Мішалов // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 6-12 . - ISSN 1818-5398

Дод.точки доступу:
Теслюк, І. І.; Мішалов, В. Г.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Категории операционного риска в хирургии туберкулеза легких [Текст] / Ю. Ф. Савенков [и др.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 13-19 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - проанализировать причины послеоперационной летальности для выделения категорий операционного риска среди контингента больных фтизиохирургического профиля. Материалы и методы. Проведен анализ непосредственных причин смерти 64 (3,2 %) больных после 2000 торакальных операций, выполненных за последние 15 лет в ДОККЛПО "Фтизиатрия" по поводу туберкулеза легких. В основу критериев степени операционного риска в хирургии туберкулеза легких нами положена интегральная оценка ряда дооперационных факторов. Общими элементами для разных степеней хирургического риска были: объем интраоперационной кровопотери, длительность вмешательства, частота интраоперационных осложнений, уровень функциональных резервов, фаза клинической стабилизации специфического процесса. Результаты и обсуждение. К низкой степени операционного риска мы относим сегментарные резекции легкого у больных с туберкуломами или ограниченным деструктивным туберкулезным процессом, 5-реберные экстраплевральные лечебные торакопластики при ограниченном туберкулезном процессе, этапные 4-5-реберные экстраплевральные корригирующие торакопластики после резекции легкого, операции локального экстраплеврального пневмолиза. К умеренной степени операционного риска нами отнесены сегментарные и полисегментарные резекции легкого у больных кавернозным и фиброзно-кавернозным туберкулезом легких, при выполнении которых применили дополнительные технические элементы (экстраплевральное выделение легкого, декортикация, плеврэктомия) после ранее перенесенного плеврита туберкулезной этиологии, одномоментные трансплевральные или трансстернальные двусторонние резекции легкого у больных с ограниченным туберкулезом легких в объеме не более 4 сегментов. Риск высокой степени возникает при выполнении комбинированных резекций (доля + S6, резекция + торакопластика), плевролобэктомий и билобэктомий, одномоментных двусторонних резекций объемом 5-8 сегментов, операций на единственном легком, плеврэктомии, а также при реконструктивно-пластических операциях в связи с наличием бронхиальных свищей и остаточной полости после частичных резекций легких, при любых видах операций у больных с двусторонним туберкулезом легких после 1-го этапа хирургического лечения (резекция - торакопластика, резекция - резекция, резекция - кавернопластика) на фоне сниженных показателей функции внешнего дыхания и сердечно-сосудистой системы. Максимальная степень операционного риска в хирургии туберкулеза легких ассоциируется с пневмон- и плевропневмонэктомией, удалением остатков легкого по типу заключительной пневмонэктомии, реконструктивно-пластическими операциями по поводу свища главного бронха на фоне сниженных показателей функции внешнего дыхания и сердечно-сосудистой системы, а также с хирургическим вмешательством по жизненным показаниям в связи с легочным или внутриплевральным кровотечением, острой перфорацией легкого. Выводы. В типичном фтизиохирургическом отделении преимущественно выполняют операции минимальной и умеренной степени операционного риска (82,5 %) с уровнем послеоперационной летальности 0,84 %. Доля хирургических вмешательств высокой и максимальной степени риска составила 17,4 %, а послеоперационная летальность - 13,2 %. Целесообразно подразделять оперативные вмешательства, выполняемые во фтизиохирургическом отделении, на группы с низкой, умеренной, высокой и максимальной степенью операционного риска. Летальность в группе максимального риска в 52,3 раза выше, чем в группе с низкой степенью операционного риска. В основе определения операционного риска в хирургии туберкулеза легких должны лежать объем и вид оперативного вмешательства, которые сами по себе отражают распространенность деструктивного процесса, продолжительность заболевания, тяжесть течения процесса и степень ограничения функциональных резервов.

Дод.точки доступу:
Савенков, Ю. Ф.; Корпусенко, И. В.; Дуплий, Т. И.; Бакулин, П. Е.; Васильченко, В. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Ефективність фібробронхоскопії у хворих на туберкульоз легень, яким застосовували колапсохірургічні методи лікування [Текст] / В. Б. Бичковський [та ін.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 20-24 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - визначити ефективність застосування фібробронхоскопії при колапсохірургічному лікуванні хворих на туберкульоз легень. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз 85 випадків колапсохірургічного лікування хворих на туберкульоз легень із застосуванням фібробронхоскопії. Результати та обговорення. Проведення санаційної фібробронхоскопії під час виконання колапсохірургічних втручань інтраопераційно та в післяопераційний період дає змогу на 13,7 % зменшити бактеріовиділення, майже на 12,4 % збільшити частоту закриття порожнин розпаду, зменшити кількість післяопераційних ускладнень, рецидивів та летальність. Висновки. Виконання фібробронхоскопії інтраопераційно та у післяопераційний період дає змогу поліпшити результати лікування на 12,4-14,3 %.

Дод.точки доступу:
Бичковський, В. Б.; Шпак, О. І.; Опанасенко, М. С.; Калениченко, М. І.; Терешкович, О. В.; Конік, Б. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Крутько, Е. Н.
Комбинированная антибактериальная терапия синдрома острого легочного повреждения у пострадавших с травматической болезнью [Текст] / Е. Н. Крутько, П. Н. Замятин, Л. В. Провар // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 25-29 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - оценить использование комбинированного (цефепим с амикацином) препарата "Потентокс" для антибактериальной терапии у пострадавших с синдромом острого легочного повреждения (СОЛП) при травматической болезни.Материалы и методы. В отделении травматического шока клиники ГУ "Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины" в период с января 2010 г. по декабрь 2011 г. у 42 пострадавших с травматической болезнью (тяжелая травма груди с множественными переломами ребер, контузия легких), осложненной СОЛП, применили препарат "Потентокс" (фиксированная комбинация цефепима и амикацина) для лечения и профилактики инфекционных осложнений. Возраст пострадавших - от 19 до 65 лет (средний возраст - (54,1 ± 17,7) года). Оценка тяжести состояния по шкале APACHE II до лечения - от 2 до 15 баллов, в среднем (11,5 ± 3,6) балла. Проявления органной недостаточности, гипоперфузии или гипотензии наблюдали у 23 (54,8 %) пострадавших. Результаты и обсуждение. Применение фиксированной комбинации цефепима и амикацина продемонстрировало высокую клиническую эффективность в комплексной интенсивной терапии СОЛП - 83,3 % благоприятных результатов (выздоровление или клиническое улучшение). У 3 (7,1 %) больных, у которых СОЛП сочетался с тяжелой черепно-мозговой травмой, потребовалась смена режима антибиотикотерапии, 2 (4,8 %) из них умерли, несмотря на лечение карбапенемами и повторные оперативные вмешательства. Выводы. Применение фиксированной комбинации цефепима и амикацина продемонстрировало высокую (83,3 %) эффективность в лечении СОЛП. Полученные результаты позволяют сделать вывод о целесообразности использования фиксированной комбинации цефепима и амикацина для антибиотикопрофилактики у пострадавших с травматической болезнью.

Дод.точки доступу:
Замятин, П. Н.; Провар, Л. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Тромбопрофилактика различными дозами надропарина кальция у больных с абдоминальной хирургической патологией и высоким риском послеоперационных осложнений [Текст] / В. Г. Мишалов [и др.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 30-35 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - сравнительная оценка эффективности и безопасности нефракционированного гепарина (НФГ) и различных доз низкомолекулярных гепаринов (НМГ) для профилактики послеоперационных тромбозов у больных общехирургического профиля. Материалы и методы. На базе отделения общей хирургии Александровской клинической больницы г. Киева в период с 2005 по 2010 г. прооперировано 57 больных (22 мужчин и 35 женщин), средний возраст - (45 ± 7,5) года, с умеренной и высокой степенью риска тромботических осложнений. Больные были распределены на три группы. Первую группу (n = 16) составили больные, получавшие НФГ подкожно по 5000 МЕ за 1-2 ч до операции и в той же дозе через 12 ч после операции, а затем в течение 9-13 дней по 5000 МЕ три раза в сутки. Вторую группу (n = 23) - больные, получавшие НМГ - надропарин кальция («Фраксипарин» производства GlaxoSmithKline) подкожно в дозе 0,3 мл 1 раз в сутки (2,850 anti-Xa IU). Третью (n = 18) - больные, получавшие надропарин кальция подкожно в дозе 0,3 мл 2 раза в сутки (5,700 anti-Xa IU). Выполняли: холецистэктомию и пластику передней брюшной стенки проленовой сеткой (28 больных); экстирпацию матки и абдоминопластику (15); круропексию с фундопликацией и пластику передней брюшной стенки проленовой сеткой (4); субтотальную колэктомию по поводу атонического колита (5); резекцию желудка по Гофмейстеру-Финстереру по поводу язвенной болезни желудка (5). По соотношению полов, среднему возрасту, характеру операций группы статистически не отличались. Эффективность антикоагулянтной терапии оценивали по частоте венозных тромбозов в системах глубоких и поверхностных вен нижних конечностей, клинически значимой тромбоэмболии легочной артерии (ТЭЛА); безопасность - по количеству геморрагических осложнений (массивные и/или мелкие кровотечения, гематомы места инъекции). Результаты и обсуждение. У 16 больных зарегистрировано 23 осложнения, однако ни в одном случае не был обнаружен тромбоз глубоких вен нижних конечностей или ТЭЛА. Суммарное количество геморрагических осложнений было наибольшим в первой группе (1,19 на 1 больного) по сравнению с другими группами. Во второй группе осложнений не было, а в третьей группе - 0,22 на 1 больного (р = 0,017). Выводы. У больных с абдоминальной хирургической патологией с умеренным и высоким риском тромботических осложнений в послеоперационный период оптимальным является проведение тромбопрофилактики НМГ надропарином кальция в дозе 2,850 anti-Xa IU в сутки. Такая тактика обеспечивает надежную профилактику тромботических осложнений наряду с низким уровнем геморрагических осложнений.

Дод.точки доступу:
Мишалов, В. Г.; Маркулан, Л. Ю.; Заводовский, Е. С.; Штыпук, Н. И.; Минченко, П. П.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Роль і місце лапароскопії в діагностиці і лікуванні закритої поєднаної абдомінальної травми [Текст] / Я. Л. Заруцький [та ін.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 36-39 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - оцінити доцільність і ефективність застосування відеолапароскопії (ВЛ) у постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою (ЗПАТ). Матеріали і методи. Під спостереженням перебували 392 постраждалих із ЗПАТ. 71,67 % пацієнтів були віком до 39 років. Дві анатомо-функціональні ділянки були пошкоджені у 33,67 %, три - у 42,35 %, чотири - у 21,94 %, у 2,04 % пацієнтів мали місце пошкодження голови, грудей, живота, таза і кінцівок. Тяжкість травми і прогноз травматичної хвороби (ТХ) визначали за анатомо-функціональним показником і за допомогою багатофакторного аналізу. Постраждалих зі сприятливим прогнозом ТХ було 177, із сумнівним - 124 і з несприятливим - 91. Результати та обговорення. У 25 постраждалих із ЗПАТ і сприятливим прогнозом перебігу ТХ застосували ВЛ із використанням обладнання Stryker. Лапароскопічно діагностували пошкодження печінки у 11 пацієнтів. У 9 з них виконано лапаротомію. У 2 пацієнтів з пошкодженнями печінки другого ступеня за Moore кровотечу із печінки зупинено діатермокоагуляцією через лапароскопічні порти, сановано і дреновано черевну порожнину. У 5 травмованих під час ВЛ діагностували травматичний панкреатит. Після консервативної терапії отримали добрий клінічний ефект. Для діагностики заочеревинних гематом ВЛ була значно інформативнішою за діагностичний перитонеальний лаваж. У 6 травмованих з переломами кісток таза і заочеревинними гематомами та проникненням крові у черевну порожнину виконано лапароскопічну санацію і дренування черевної порожнини без лапаротомії. У одного постраждалого лапароскопічно діагностували заочеревинний розрив сечового міхура, внаслідок чого було змінено хірургічну тактику. У 2 постраждалих з псевдосимптомами перитоніту за допомогою ВЛ виключали пошкодження органів черевної порожнини. Інформативність діагностичної ВЛ при ЗПАТ становила 96,23 %, а тривалість виконання - (25,3 ± 2,1) хв. Висновки. У постраждалих із ЗПАТ, стабільною гемодинамікою і сприятливим прогнозом ТХ відеолапароскопія є діагностично цінним методом, який може бути лікувальним і дозволяє уникнути експлораційної лапаротомії.

Дод.точки доступу:
Заруцький, Я. Л.; Трутяк, І. Р.; Рибачук, В. І.; Ткаченко, А. Є.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Стець, М. М.
Ендоскопічні технології в комплексному лікуванні хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки [Текст] / М. М. Стець, В. М. Перепадя, І. М. Молнар // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 40-43 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки шляхом створення та впровадження в клінічну практику вдосконаленого алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 77 пацієнтів з обтураційною непрохідністю товстої кишки, які проходили лікування в умовах Київської МКЛ № 3 за період з 2000 до 2010 р. У 63 пацієнтів застосували традиційні лікувально-діагностичні алгоритми, 14 хворим проведено фіброколоноскопію та застосовано ендоскопічні методики декомпресії товстої кишки: стентування пухлин дистальних відділів сигмоподібної кишки під контролем ректороманоскопа поліхлорвініловими трубками, електрохірургічну резекцію пухлини, проведення зонда проксимальніше за стеноз за допомогою фіброколоноскопа. Результати та обговорення. Розроблений алгоритм передбачає обов’язкове проведення фіброколоноскопії, що дає змогу не лише верифікувати рівень перешкоди, а й визначитися з методом проведення доопераційної декомпресії кишківника. Для декомпресії відділів кишківника проксимальніше за стеноз застосовано: стентування пухлин дистальних відділів сигмоподібної кишки під контролем ректороманоскопа поліхлорвініловими трубками, електрохірургічну резекцію пухлини, декомпресію кишківника шляхом заведення зонда проксимальніше за стеноз за допомогою фіброколоноскопа. У всіх випадках малоінвазивні методики дозволили провести адекватну декомпресію супрастенотичних відділів кишківника. Висновки. Проведення лікувально-діагностичної фіброколоноскопії перед оперативним втручанням дає змогу верифікувати рівень перешкоди в товстій кишці та визначитися з методом застосування закритої декомпресії відділів кишківника проксимальніше за стеноз. Впровадження в клінічну практику ендоскопічних методик декомпресії товстої кишки шляхом стентування пухлин, заведення декомпресійного зонда за рівень стенозу та реканалізації просвіту кишки дало змогу збільшити кількість відстрочених оперативних втручань з 37 до 71 %, відсоток виконаних радикальних та циторедуктивних оперативних втручань з накладанням первинних анастомозів - з 32 до 66 % та зменшити рівень летальності з 17,5 до 14,3 %.

Дод.точки доступу:
Перепадя, В. М.; Молнар, І. М.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

Значення дисбіозу товстого кишечнику в патогенезі гострого апендициту та його ускладнень [Текст] / Б. Г. Безродний [та ін.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 44-49 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - вивчити значення дисбіозу товстого кишечнику в патогенезі гострого апендициту, оцінити вплив корекції дисбіозу на відновлення моторноевакуаторної функції кишечнику в післяопераційний період та можливість використання з цією метою пробіотика-біоентеросептика, який містить суспензію спор Bacillus clausii («Ентерожерміна», sanofi-aventis, Франція). Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь дві групи хворих на деструктивні форми гострого апендициту, які були прооперовані у міській клінічній лікарні № 4 м. Києва у період 2004-2010 рр. Пацієнтам контрольної групи проведено стандартне хірургічне лікування - апендектомію з дренуванням черевної порожнини. Хворі дослідної групи, крім стандартного лікування, отримували пробіотик-біоентеросептик із суспензією спор Bacillus clausii. Результати та обговорення. У хворих дослідної групи зросла кількість анаеробних бактерій: біфідобактерій - на 36,6 % та лактобактерій - на 40,9 %. Відзначено відсутність висівання дріжджоподібних грибів роду Candida та зменшення висівання представників умовно-патогенної мікрофлори. У пацієнтів контрольної групи збільшилося висівання представників умовно-патогенної мікрофлори та дріжджоподібних грибів роду Candida на 0,8 %. Висновки. Гострий апендицит у 49,4 % пацієнтів розвивається на тлі дисбіозу товстого кишечнику II-III ступеня. Антибактеріальна терапія у хворих на гострий апендицит збільшує ступінь дисбіозу товстого кишечнику та спричиняє формування кандидозу. Застосування пробіотика-біоентеросептика із суспензією спор Bacillus clausii відновлює мікробіоценоз товстого кишечнику та прискорює реабілітацію хворих у післяопераційний період.

Дод.точки доступу:
Безродний, Б. Г.; Дранник, Г. М.; Іовіца, А. В.; Мартинович, Л. Д.; Мойсеєнко, А. І.; Бондарчук, О. Л.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

10.

Мамедов, Н. Г.
Влияние раннего энтерального зондового питания на белковый и липидный обмен у больных, оперированных по поводу язвенной болезни и рака желудка [Текст] / Н. Г. Мамедов // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 50-53 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - изучить влияние применения раннего энтерального зондового питания в послеоперационный период на белковый и липидный обмен у больных, оперированных по поводу язвенной болезни и рака желудка. Материалы и методы. Проанализированы результаты исследования 54 больных с язвами гастродуоденальной зоны и раком желудка, из них у 28 больных в ранний послеоперационный период изучали нарушение белкового обмена, у 26 - липидного. Для устранения указанных нарушений, наряду с инфузионной терапией, использовали энтеральное зондовое питание. В ранний послеоперационный период (1-2, 3-5, 7-10-е сутки) у больных изучали степень нарушения белкового и липидного обмена. Результаты и обсуждение. Обследование больных показало, что в ранний послеоперационный период возникают глубокие нарушения белкового и липидного обмена. Благодаря раннему энтеральному питанию с постепенным переходом на естественное питание к 7-10-м суткам все показатели липидного и белкового обмена улучшались. Выводы. Применение раннего энтерального зондового питания в послеоперационный период значительно ускоряет нормализацию показателей перекисного окисления липидов, что способствует улучшению результатов операции.

Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

11.

Бойко, В. В.
Влияние цитокинориентированной терапии на частоту развития гнойно-септических осложнений и выживаемость больных с послеоперационным перитонитом [Текст] / В. В. Бойко, Ю. В. Иванова // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 54-59 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - оценить эффективность применения рекомбинантного интерлейкина-2 человека ("Биолейкин" производства корпорации «Артериум», Украина) в комплексе лечения больных с послеоперационным перитонитом. Материалы и методы. Проведена оценка результатов терапии 32 пациентов в возрасте от 38 до 77 лет с послеоперационным перитонитом, проходивших лечение в отделении хирургических инфекций ГУ "Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины" Харькова в 2009-2010 гг. Больные методом случайной выборки были разделены на две группы: контрольную (n = 17) и основную (n = 15). Основные причины развития послеоперационного перитонита у больных как контрольной, так и основной группы - несостоятельность швов анастомозов и перфорации острых язв пищеварительного канала. Все пациенты оперированы в ургентном порядке под общим обезболиванием. Удаляли и/или ограничивали очаг инфекции, проводили санацию и дренирование первичных очагов. В послеоперационный период назначали антибактериальную, инфузионно-детоксикационную, противовоспалительную, иммунотропную терапию. Иммунокоррекцию проводили с учетом нарушений иммунного статуса. У больных, у которых концентрация ИЛ-6 в сыворотке крови превышала 15 пкг/мл, проводили антицитокиновую терапию - назначали кортикостероиды (гидрокортизон по 300 мг/сут в течение 5 сут), пентоксифиллин. У больных со сниженной сывороточной концентрацией ИЛ-2 и ИЛ-4 (менее 40 пкг/мл) и относительной и/или абсолютной лимфопенией с 3-х суток проводили цитокиновую терапию отечественным рекомбинантным интерлейкином-2 человека (по 0,5-1,0 мг внутривенно капельно на 400 мл изотонического раствора NaCl через 48 ч; от 2 до 5 инфузий, в зависимости от степени выявленных нарушений). У всех больных оценивали инфекционные осложнения и уровень послеоперационной летальности. Результаты и обсуждение. Основаниями для назначения рекомбинантного интерлейкина-2 человека пациентам основной группы были снижение сывороточных концентраций ИЛ-2 до (7,2 ± 1,3) пкг/мл и относительная и/или абсолютная лимфопения (уровень лимфоцитов 8,9 % ± 2,9 %). У больных с благоприятным исходом на 4-5-е сутки после операции повысились концентрации ИЛ-2, ИЛ-4 в сыворотке крови и снизился уровень ИЛ-6. Общее количество гнойно-септических осложнений (ГСО) у больных контрольной группы составило 82,4 %, при этом умерли 8 (47,1 %) пациентов. Непосредственной причиной смерти у 4 (23,6 %) больных этой группы были ГСО. Общее количество ГСО в основной группе составило 66,7 %, умерли 5 (33,3 %) пациентов. ГСО были причиной смерти у 2 (13,3 %) пациентов, то есть летальность по причине ГСО в контрольной группе составила 23,5 %, в основной - 13,3 %. Выводы. Динамика сывороточных концентраций ИЛ-2, ИЛ-4 и ИЛ-6 является прогностически значимой, позволяя определить тактику лечения пациентов с послеоперационным перитонитом: цитокиновая терапия показана больным со снижением концентрации ИЛ-2 и ИЛ-4 ниже 40 пкг/мл и относительной и/или абсолютной лимфопенией. Пациентам, у которых сывороточная концентрация ИЛ-6 выше 15 пкг/мл, показана антицитокиновая терапия. Включение в комплекс лечения больных основной группы с послеоперационным перитонитом цитокиновой терапии рекомбинантным интерлейкином-2 человека позволило добиться снижения развития ГСО с 82,4 до 66,7 % случаев, смертности от ГСО - с 23,6 до 13,3 % (за счет стимуляции механизмов иммунологической защиты).

Дод.точки доступу:
Иванова, Ю. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

12.

Лігоненко, О. В.
Прогнозування перебігу загоєння гнійних ран [Текст] / О. В. Лігоненко, І. І. Дігтяр, М. І. Кравців // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 60-64 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - розробити алгоритм прогнозування перебігу ранозагоєння при лікуванні хворих з гострою гнійною патологією м’яких тканин. Матеріали і методи. Для визначення основних чинників, які впливають на перебіг ранозагоєння, проведено ретроспективний аналіз історій хвороб 117 пролікованих хворих з гострими гнійно-запальними ураженнями м’яких тканин. Для побудови алгоритму прогнозування ранозагоєння застосовано бінарний логістичний регресійний аналіз. Результати та обговорення. Побудовано спеціальну розрахункову шкалу балів та розроблено алгоритм прогнозу загоєння гнійних ран. Якість запропонованого прогностичного алгоритму: чутливість - 87,5 %, специфічність - 98,1 %, точність - 96,7 %. Висновки. Розроблений алгоритм доцільно використовувати як метод прогнозу перебігу ранозагоєння у хворих з гострими гнійно-запальними ураженнями м’яких тканин (точність методу - 96,7 %).

Дод.точки доступу:
Дігтяр, І. І.; Кравців, М. І.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

13.

Тащиев, Р. К.
Оценка врачебных ошибок при диагностике рака молочной железы в условиях общелечебной сети [Текст] / Р. К. Тащиев, В. Т. Баратели // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 65-68 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - проанализировать врачебные ошибки при выявлении рака молочной железы (РМЖ), установить группы повышенного риска, основные причины поздней диагностики и определить пути минимизации частоты ошибок медицинских работников. Материалы и методы. Для изучения врачебных ошибок на первичном этапе диагностики РМЖ проанализировано 200 историй болезни пациенток с данной патологией IIБ-IV стадии в возрасте от 36 до 75 лет. Все больные обратились за медицинской помощью самостоятельно, минуя первичное звено диагностики. Результаты и обсуждение. В 84 % случаев РМЖ подтвержден патоморфологически, в 12 % - с помощью маммографического обследования и в 4 % случаев - визуально. В 75 % случаев опухоль обнаружена самими женщинами, в 8 % - в смотровых кабинетах, в 12 % - врачами-гинекологами, в 5 % - при профосмотрах. 41 % пациенток обратились к врачу в сроки от 1 нед до 1 мес после обнаружения опухоли, 36 % - от 1 до 3 мес, 10 % - от 3 до 6 мес, 10 % - от 6 до 12 мес, 3 % - позднее 1 года. 42 % женщин в течение 5 лет и более до выявления РМЖ отмечали периодические нарушения менструального цикла, избыточную массу тела и патологию щитовидной железы. У 14 % пациентов в семье были отмечены случаи злокачественных заболеваний среди близких родственников женского пола. 8 % женщин перенесли мастит в прошлом. Выводы. Полученные результаты свидетельствуют, что первичное звено оказания медицинской помощи практически не задействовано. 46 % женщин с впервые выявленным РМЖ III-IV стадии более 2 лет наблюдались врачами по месту жительства и получали амбулаторную либо стационарную помощь, 75 % женщин обращаются в онкодиспансер самостоятельно, минуя первичное звено диагностики, 56 % женщин обращаются в сроки от 1 месяца до 1 года с момента выявления у себя опухолевидного образования. Необходимо создание единой электронной базы данных и электронного паспорта больных, что позволит увеличить частоту выявления больных с I-II стадией заболевания.

Дод.точки доступу:
Баратели, В. Т.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

14.

Оцінка клінічної ефективності застосування гепатотропних інфузійних препаратів у хворих із глибокими та поширеними опіками [Текст] / Г. П. Козинець [та ін.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 69-73 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - довести доцільність призначення та клінічну ефективність гепатотропних інфузійних препаратів у хворих із глибокими та поширеними опіками на прикладі застосування препарату L-орнітину-L-аспартату ("Орнітокс", Мілі Хелскере Лтд, Великобританія) у гострий період хвороби у пацієнтів з глибокими та поширеними опіками. Матеріали і методи. В основу дослідження покладено аналіз наслідків лікування 43 дорослих пацієнтів віком від 19 до 65 років з опіками площею ураження від 20 до 65 % із глибиною ІІІ А, Б - IV ступеня, що перебували на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі термічної травми і пластичної хірургії (Київська міська клінічна лікарня № 2). У всіх хворих досліджували основні біохімічні показники крові, визначали ступінь вираженості ендотоксикозу, функціональну активність нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті, вміст PAS-позитивних речовин нейтрофільних гранулоцитів. Результати та обговорення. Встановлено високу ефективність використання L-орнітину-L-аспартату в гострий період опікової хвороби, яка полягає в зниженні вираженості ендогенної інтоксикації, запобіганні токсичному ураженню гепатобіліарної системи, збереженні енергетичних резервів організму. Висновки. Гепатотропні інфузійні препарати посилюють лікувальний вплив на функціонально-морфологічний стан печінки у хворих з великими та поширеними опіками. Їх доцільно призначати для профілактики та лікування післяопікових інтоксикаційних гепатитів. Застосування амінокислотного гепатопротектора L-орнітину-L-аспартату ("Орнітокс") в комплексі лікування хворих із глибокими та поширеними опіками площею від 20 до 65 % та з глибиною ураження ІІІ А, Б - IV ступеня сприяє оптимізації біохімічних показників (вміст загального білірубіну зменшився на 16 %, а сечовини - на 78 %), зменшує цитолітичну активність сироватки крові (зниження цитолітичної активності фракції сполук середніх (10-200 нм) розмірів на 27 % у хворих основної групи), особливо альбумінової фракції та фракції токсинів середніх розмірів, прискорює оптимізацію функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів у НСТ-тесті та сприяє зниженню вмісту кріоглобулінів. Така тенденція підтверджується динамікою показників вмісту PAS-позитивних речовин у нейтрофільних гранулоцитах периферичної крові як маркера вмісту глікогену (збільшенням на 22 %), що відіграє важливу роль в енергетичному метаболізмі клітин.

Дод.точки доступу:
Козинець, Г. П.; Осадча, О. І.; Боярська, А. М.; Сорокіна, О. Ю.; Калашников, В. В.; Саєнко, Н. П.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

15.

Фурманов, А. Ю.
Проба на холодовой стресс как метод исследования нарушения артериального притока у больных с хронической посттравматической ишемией пальцев и кисти [Текст] / А. Ю. Фурманов, М. С. Старцева // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 74-78 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - установить зависимость между степенью холодовой интолерантности и типом нарушения артериального притока у больных с хронической посттравматической ишемией пальцев и кисти. Материалы и методы. Основную группу составили 19 пациентов с последствиями травм кисти и пальцев, контрольную - 8 здоровых лиц. Пациентов основной группы разделили на три подгруппы в зависимости от степени хронической посттравматической ишемии кисти. Результаты и обсуждение. Проведение теста на холодовой стресс показало, что у всех пациентов с хронической посттравматической ишемией, возникшей вследствие нарушения артериального притока к пальцам и кисти, холодовая интолерантность увеличивалась, причем в наибольшей степени - у пациентов с наличием коллатерального кровотока, что проявлялось удлинением срока восстановления исходной температуры. Тип нарушения артериального притока к кисти и пальцам определял не только степень хронической ишемии тканей, но и компенсаторные возможности кровотока. Выводы. Тип нарушения артериального притока определяет не только степень хронической ишемии тканей, но и достоверное (p ‹ 0,05) изменение холодовой чувствительности при проведении пробы на холодовую интолерантность.

Дод.точки доступу:
Старцева, М. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

16.

Мішалов, В. Г.
Лікування хворих з хронічною венозною недостатністю, ускладненою трофічними виразками, із застосуванням субфасціальної ендоскопічної дисекції перфорантних вен на тлі емпіричної антибіотикотерапії [Текст] / В. Г. Мішалов, Л. Ю. Маркулан, Є. С. Заводовський // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 79-83 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Мета роботи - оцінити ефективність лікування хворих з хронічною венозною недостатністю (ХВН), ускладненою трофічними виразками, із застосуванням субфасціальної ендоскопічної дисекції перфорантних вен на тлі емпіричної антибіотикотерапії. Матеріали і методи. У дослідження включено 43 пацієнтів з ХВН, ускладненою трофічною виразкою гомілки, та підтвердженим горизонтальним рефлюксом у перфорантних венах нижньої третини гомілки. Хірургічне лікування всіх пацієнтів передбачало усунення горизонтального венозного рефлюксу шляхом ендоскопічної субфасціальної дисекції перфорантних вен з доступом, віддаленим від зони трофічної виразки щонайменше на 30 см. Хворі були розподілені на дві групи залежно від тактики лікування. Групи були порівнянними за віком, співвідношенням статей, тривалістю захворювання, розміром виразок та методами місцевого і комплексного лікування. Першу групу становили 23 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в період з 2008 до 2009 р. Оперативне лікування виконували після очищення рани та появи зрілої грануляційної тканини. В другу групу ввійшли 20 хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в період з 2009 до 2010 р. і яким хірургічне лікування виконували в разі елімінації збудників з виразки. Хворим обох груп призначали цефтріаксон («Тороцефф» виробництва «Торрент Фармасьютікалс ЛТД», Індія) з першого дня перебування в стаціонарі. Ефективність антибіотикотерапії оцінювали за даними бактеріологічного дослідження, а хірургічного лікування - з урахуванням строку загоєння виразки. Результати та обговорення. Бактеріальна контамінація у виразковому дефекті у 95,7 % хворих зникла на 5-ту добу. Строки повного загоєння виразки у хворих 2-ї групи становили 12-19 діб і були вірогідно меншими, ніж у пацієнтів 1-ї групи (18-32 доби, p ‹ 0,01). Висновки. Застосування цефтріаксону у хворих з венозними трофічними виразками дає змогу досягти елімінації мікрофлори у виразці на п’яту добу у 95,7 % пацієнтів. Виконання ендоскопічної субфасціальної дисекції перфорантних вен гомілки на тлі антибіотикотерапії, місцевого та системного лікування вірогідно (p ‹ 0,01) зменшує строки загоєння трофічних виразок з (26,9 ± 2,7) до (15,6 ± 2,1) доби.

Дод.точки доступу:
Маркулан, Л. Ю.; Заводовський, Є. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

17.

Сравнительный анализ результатов микропенной стволовой флебосклерооблитерации и флебэктомии по Бебкокку у пациентов c варикозной болезнью [Текст] / В. И. Паламарчук [и др.] // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 84-89 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - оценить эффективность микропенной стволовой флебосклерооблитерации в хирургическом лечении варикозной болезни нижних конечностей (ВБНК). Материалы и методы. В период с 2006 по 2011 г. на лечении в хирургических отделениях Киевской городской клинической больницы № 8 находились 206 больных ВБНК в возрасте от 23 до 72 лет (средний возраст - (42,2 ± 4,9) года). В соответствии с поставленной целью больных распределили на две группы. В первой группе (104 больных, 137 нижних конечностей; мужчин - 26 (25 %), женщин - 78 (75 %)) после предварительной кроссэктомии вместо стандартного стриппинга большой и малой подкожной вены выполнили интраоперационную микропенную стволовую флебосклерооблитерацию, а вместо флебэктомии варикозных боковых ветвей - пункционную микропенную склеротерапию в один этап с оперативным вмешательством. Результаты лечения сравнивали с такими репрезентативной - второй - группы (102 больных, 102 нижние конечности; мужчин - 28 (27,45 %), женщин - 74 (72,55 %)), в которой выполняли стандартную флебэктомию по Бебкокку. Результаты и обсуждение. В первой группе отмечены такие осложнения, как тромбофлебит или реканализация ствола большой подкожной вены, которые не могли возникнуть во второй группе. В группе сравнения наблюдали осложнения, не характерные для первой группы, такие как кровотечение из раневого канала, гематома, инфильтрат, лимфорея, отек голени, свидетельствующие о травматичности вмешательства. Выводы. Микропенная стволовая флебосклерооблитерация по сравнению со стандартной флебэктомией по Бебкокку позволяет значительно уменьшить травматичность операции, количество и тяжесть послеоперационных осложнений: 34 (32,69 %) случая по сравнению с 239 (234,31 %), улучшает косметическую привлекательность вмешательства.

Дод.точки доступу:
Паламарчук, В. И.; Ходос, В. А.; Вильгаш, А. М.; Горбовец, В. С.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

18.

Жернов, А. А.
Осложнения при использовании технологии растяжения тканей в пластической хирургии [Текст] / А. А. Жернов, Ан. А. Жернов // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 90-94 . - ISSN 1818-5398
Анотація: Цель работы - изучить количество, вид и клинические проявления осложнений при использовании технологии растяжения тканей, разработать тактику их профилактики и лечения. Материалы и методы. 116 больных пролечены с использованием технологии растяжения тканей для закрытия рубцовых дефектов мягких тканей. Имплантировано 245 экспандеров. 72 (29,4 %) осложнения возникли у 25 (21,5 %) больных. Результаты и обсуждение. Определены виды осложнений соответственно каждому этапу хирургического лечения и составу растягиваемых тканей. В зависимости от вида осложнения на каждом этапе определены варианты клинического течения и разработаны тактические принципы профилактики и лечения. Выводы. Количество осложнений зависит от возраста пациента, анатомической локализации растягиваемых тканей, состава лоскута, способа его формирования и фиксации.

Дод.точки доступу:
Жернов, Ан. А.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

19.

Радзиховский, А. П.
Острая псевдообструкция толстой кишки (синдром Огилви) [Текст] / А. П. Радзиховский, Н. А. Мендель // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 95-103 . - ISSN 1818-5398
Анотація: В обзоре литературы проанализированы данные отечественных и зарубежных публикаций, посвященых патофизиологии, диагностике и лечению острой псевдообструкции толстой кишки (ОПТК), также известной под эпонимом "синдром Огилви". ОПТК является синдромом, при котором клиницист может ошибочно установить диагноз острой толстокишечной непроходимости. Диагностика ОПТК базируется на клинических и рентгенологических данных. Алгоритм лечения включает консервативное и медикаментозное лечение, при неэффективности которого выполняют либо колоноскопическую, либо хирургическую декомпрессию толстой кишки. При перфорации или некрозе толстой кишки показано хирургическое лечение.

Дод.точки доступу:
Мендель, Н. А.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

20.

Перепелиця, В. П.
Синдром абдомінального компартмента [Текст] / В. П. Перепелиця, В. С. Хоменко, А. В. Сироткін // Хірургія України : Науково-практичний журнал. - 2011. - N 2. - С. 104-107 . - ISSN 1818-5398
Анотація: В огляді узагальнено дані літератури останніх років щодо стану проблеми синдрому абдомінального компартмента, висвітлено основні механізми патогенезу, сучасну класифікацію. Розглянуто методи діагностики та лікування синдрому абдомінального компартмента.

Дод.точки доступу:
Хоменко, В. С.; Сироткін, А. В.
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Свободны: ЧЗ (1)
Знайти схожі

1-20 21-21

Статистика за 06.05.2024
Кількість запитів	22068
Кількість відвідувачів	1

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)